Фільми, що оповідають про шлях до успіху, можна впевнено називати самобутнім напрямком кінематографа. Зняті в цьому ключі кінострічки набагато ближчі до інтелектуального кіно, ніж до популярних жанрів мелодрами або бойовика. Основна причина так вважати – це досвід, який глядачі виносять для себе.
Погодьтеся, такі фільми не станеш дивитися для розваги чи відпочинку – радше, вони спонукають до роздумів і переоцінки власних дій. Напевно, саме тому їх і хочеться радити іншим.
Одним із таких творів є екранізація книги Бена Мезріча. Знята Девідом Фінчером за сценарієм Аарона Соркіна «Соціальна мережа» являє собою вкрай цікаву історію про сучасний бізнес. Головне, що приваблює в цьому проєкті – це можливість простежити відразу кілька моделей поведінки.
Перша – це Едуардо Саверін, здатний розгледіти перспективу в проєкті, що зароджується, але водночас не готовий сходити з второваних доріг у бізнесі. Здоровий прагматизм цього персонажа знаходить втілення як у сильних, так і в слабких якостях. Друга модель укладена в образ Шона Паркера – засновника мережі Napster, який бачить себе скоріше знаменитістю, ніж бізнесменом. Матеріальну сторону своїх прагнень він визначає досить просто: «мільярд доларів».
По суті, під час перегляду фільму складається враження, ніби ці персонажі задані для контрасту з головним героєм – Марком Цукербергом. На відміну від своїх партнерів, він бачить у Facebook не джерело збагачення, а, скоріше, інструмент для набуття нової соціальної ролі.
Причому йдеться не про просту зміну соціального статусу, за допомогою свого винаходу Цукерберг намагається в принципі змінити соціальні взаємини людей і по-новому заявити про себе в цій системі цінностей. Це прагнення цілком характерне для аутсайдера, але, тим не менш, воно вражає своїм масштабом. До того ж, воно має на увазі складну мотивацію, що поєднує в собі як прагнення до успіху, так і бажання здійснити щось нове і важливе.
Цікаво, що за зйомками фільму стежила ціла армія юристів: представників Цукерберга, Саверіна, а також Кемерона і Тайлера Вінклвоссов. Оскільки всі сторони прагнули убезпечити себе від спотворення фактів, «Соціальну мережу» можна вважати достовірною в багатьох аспектах. Утім, не слід забувати і про першоджерело фільму.